Вже більше як півтора року Аліна підкорює гірські вершини, грає в «Мафію», катається на лижах, і звісно ж, працює разом з Ватагою. І ще, якимось дивом, встигає навчатися на четвертому курсі Львівської академії мистецтв й приходити на роботу веселою. Нам стало цікаво, як їй це вдається і чи лишається час поїсти?
Окей, пора вже на роботу
Після другого курсу мало хто думає про пошуки роботи. Але було літо, а у мене – бажання стажуватися, а не чекати останніх курсів, де є практика від університету. Я склала список компаній, які є у Львові та почала стукати. Ватага була студією, в яку я дуже хотіла потрапити, тому коли написала їм, що хочу повчитися – зраділа запрошенню на стажування.
Спочатку я вирішила, що це буде просто заняття на літо. Я була вдома і вагалася, їхати чи ні. Адже це був ризик: розпал карантину, а я в іншій частині України, тому постійно сумнівалася чи правильно це робити зараз. Та я спакувала валізи й вирушила до Львова.
Тоді я навіть не мріяла, що мене візьмуть на роботу, тому чітко розуміла, що йду працювати на літо. Та після кількох місяців, я адаптувалася до ритму студії та зрозуміла, що зможу поєднувати офісне життя з навчанням. Для Ватаги це теж був ризик, але вони побачили мій інтерес та запросили до себе.
Сила планування
Я знала, що зможу домовитися з викладачами та попередити, в які дні я відвідуватиму заняття. З цим мені пощастило, адже в Академії досить гнучкий графік, та й викладачі підтримують студентів, які працюють. У нас неформальна кафедра, яка не підпадає під критерії класичної освіти та відходить від радянської системи. До прикладу, ми можемо попросити викладача перенести пару на вечір і він погодиться. Приємно, що можна змінювати сформований розклад і підлаштувати його під себе.
Загалом, у мене було п’ять пар на тиждень, але всі у різні дні. Тому я дещо ущільнила заняття й домовилася відвідувати деякі з іншою групою. На роботі я також попередила про свій графік і обговорила нюанси. Так я підлаштувала розклад під себе і три дні працювала, а два навчалася.
Режим «встигнути все»
Як би ти не налаштовував графік, все одно бувають періоди, коли нічого не встигаєш. Їх називають сесією. Але навіть її можна зробити менш травматичною. Я, наприклад, у робочі дні не відволікалася на навчання, і навпаки.
Перші два семестри я ще адаптовувалась, звикала до графіків і дуже втомлювалася. На роботі бачили, що я перевантажена і зробили мені тиждень перерви для того, аби розібратися з універом. Круто, коли тебе розуміють і підтримують, ще й дають час на вирішення власних справ. Ти спокійно можеш закрити свої проблеми й виходиш на роботу з новими силами.
Наступні семестри я вже розуміла, у чому секрет планування. Головне правило – робити все вчасно. Буває, що згадуєш за університет тільки перед сесією і вмикаєш режим «встигнути все». А якщо розподілити завдання на початку семестру і виконувати їх поступово – залишиться навіть час для себе.
А тепер найцікавіше – поради, які допоможуть вчитися, працювати і жити
#1 Не ускладнюй
Коли ти навчаєшся в університеті – виконуєш усі завдання, адже думаєш, що будь-яка інформація допоможе тобі в майбутньому. Але потім приходиш на роботу і зустрічаєшся з реальністю: щось треба зробити швидше, простіше, не вдаватися в деталі, а дещо й взагалі не потрібне. Ти починаєш розрізняти важливе від другорядного і після цього дуже важко виконувати те, що не має сенсу. Внутрішня справедливість розриває тебе. У цьому, напевно, і плюс, і мінус роботи.
#2 Спілкуйся поза роботою
Складність навчання і роботи в одній сфері у тому, що ти постійно в монотонному інформаційному полі. Здається, що ти думаєш і говориш тільки про дизайн. Треба відпочивати навіть від нього й спілкуватися з людьми, які не дотичні до твоєї сфери.
#3 Подружися з плануванням
Забудь про багатозадачність. Якщо намагатися зробити все й відразу – нічого не закінчиш. Коли за один день ти хочеш встигнути і попрацювати, і зробити декілька завдань з універу – вся система руйнується, а ти ще й почуваєшся винним, що не виконав свій план на день. Тому важливо поставити кілька пріоритетів, але зробити їх.
Взагалі, я фанат планування та записників. Навіть якщо зараз є різні застосунки для цього, я все одно беру кольорові олівці, лінійку і малюю – це дуже розслабляє. У мене візуальна пам’ять, тому коли я переношу свій план на папір – краще запам’ятовую і не «стрибаю» між завданнями.
#4 Не накопичуй завдання
Цей пункт більше стосується навчання, адже на роботі все структуровано, бо крім тебе тут ще працюють люди, які займаються плануванням. В університеті ти сам собі менеджер. На початку семестру нам дають перелік завдань, які ми маємо виконати і ти вирішуєш, що і коли зробиш. Тому якщо братися за навчання від самого початку – можна вберегтися від панічної сесії.
#5 Знайди свою активність
Минулого року я ходила на повітряну йогу, захотілося політати. Від роботи за монітором спина не дуже в захваті, тому стретчинг, йога, спортзал та будь-що не у кріслі допомагає відновити сили. Навіть коротка прогулянка ввечері зарядить енергією.
#6 Звільни вихідні для навчання
Усі звикли до стереотипу, що у студентів нічне життя, адже вони все роблять вночі. Я ж перед сесією завжди сплю, бо навчаюся на вихідні. Так я дотримуюся свого режиму і маю час на відпочинок. Чим більше ти розвантажуєш мозок – тим більше встигаєш.
#7 Дозволь собі бути непродуктивним
Не звинувачуй себе у тому, що ти непродуктивний. Класно ввімкнути фільм, відео, прочитати книжку і ні про що не думати. А ще важливіше – потім не почуватися винним через те, що витратив час не з користю, бо відпочинок – це вже корисно.
#8 Пам’ятай про сон
Навіть якщо ти не встигаєш якесь завдання, працювати вночі – не вихід, бо на наступний день продуктивність просто відсутня. Тоді мій мозок настільки завантажений, що коли запитають «хто ти?», я навряд чи відповім. Спати дуже важливо. Тому я краще прокинутися зранку і все зроблю, аніж сидітиму до ночі.
#9 І наостанок – роби те, що любиш
Для мене очевидно, що краще працювати й навчатися одночасно. Навіть якщо не відразу йти в офіс – важливо поступово знайомитися з професією і розуміти, що на тебе чекає. Мені пощастило, адже Академія дає базу знань для цього. Але найважливіше, що я зрозуміла зі свого досвіду – потрібно обрати професію, яку любиш та до якої маєш щирий інтерес – і тоді ні сесія, ні дедлайни не злякають.